Війна змінює все – від щоденних звичок до найважливіших життєвих рішень. Коли стосунки не витримують випробування обставинами, розлучення стає єдиним виходом. Процедура, яка й у мирний час вимагає уваги до деталей, під час воєнного стану набуває додаткових нюансів. Законодавство адаптується до реалій, але не всі зміни очевидні з першого погляду. Розібратися в цьому питанні важливо не лише для тих, хто вже прийняв рішення, а й для тих, хто лише розглядає такий крок.
У 2026 році процедура розлучення в Україні залишається регульованою Сімейним кодексом, але з урахуванням тимчасових змін, запроваджених через воєнний стан. Ці зміни торкаються як порядку подання документів, так і можливості проведення судових засідань. Наприклад, у деяких регіонах суди працюють у скороченому режимі, а електронне судочинство стає основним способом комунікації. Крім того, військовий стан впливає на терміни розгляду справ та доступність державних послуг.
Важливо розуміти, що розлучення – це не лише юридичний акт, а й емоційний процес, який потребує підтримки. У воєнний час навантаження на психіку зростає, тому варто звернути увагу на психологічну допомогу, якщо виникає потреба. Однак у цій статті ми зосередимося саме на юридичних аспектах, щоб допомогти вам пройти цей шлях з мінімальними втратами часу та нервів.
Коли можна розлучитися під час війни
Законодавство України передбачає кілька способів розірвання шлюбу, і під час війни вони залишаються доступними, хоча й з певними обмеженнями. Перший варіант – це розлучення через органи РАЦС. Цей спосіб підходить для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей і взаємно погоджуються на розірвання шлюбу. Процедура проста: потрібно подати спільну заяву до будь-якого відділу РАЦС, незалежно від місця реєстрації шлюбу чи проживання подружжя.
Однак під час воєнного стану доступність відділів РАЦС може бути обмеженою. У деяких регіонах вони працюють у скороченому режимі або тимчасово закриті. У таких випадках можна скористатися послугами Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), які часто продовжують роботу навіть у складних умовах. Також варто перевірити можливість подання заяви онлайн через портал «Дія», якщо така послуга доступна у вашому регіоні.
Якщо у подружжя є спільні неповнолітні діти або один з подружжя не погоджується на розлучення, процедура ускладнюється. У такому разі розірвання шлюбу можливе лише через суд. Під час війни суди продовжують працювати, але з певними обмеженнями. Наприклад, у деяких областях судові засідання проводяться дистанційно через відеоконференції, а терміни розгляду справ можуть бути подовжені через завантаженість судів.
Варто зазначити, що військовий стан не є підставою для відмови у розлученні. Суд не може відмовити у розірванні шлюбу лише на тій підставі, що країна перебуває у стані війни. Однак суд може врахувати обставини, пов’язані з війною, при вирішенні питань, пов’язаних з місцем проживання дітей або розподілом майна. Наприклад, якщо один з подружжя перебуває на передовій або в окупації, суд може відкласти розгляд справи до моменту, коли стане можливим його участь у процесі.
Які документи потрібні для розлучення
Перелік документів для розлучення залежить від обраного способу розірвання шлюбу. Якщо ви вирішили розлучитися через РАЦС, вам знадобиться мінімальний пакет документів. Основний з них – це спільна заява подружжя. Вона має бути підписана обома сторонами у присутності працівника РАЦС або нотаріуса. Якщо один з подружжя не може особисто з’явитися до РАЦС, його підпис на заяві має бути нотаріально засвідчений.
Крім заяви, потрібно подати:
- паспорти обох подружжя;
- свідоцтво про шлюб (оригінал);
- квитанцію про сплату адміністративного збору;
- документ, що підтверджує відсутність спільних неповнолітніх дітей (наприклад, свідоцтва про народження дітей, якщо вони є, але досягли повноліття).
Якщо розлучення відбувається через суд, перелік документів буде ширшим. До позовної заяви, яка подається до суду за місцем проживання відповідача, потрібно додати:
- копію паспорта позивача;
- копію свідоцтва про шлюб;
- копії свідоцтв про народження дітей (якщо є неповнолітні);
- довідку про склад сім’ї або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- документи, що підтверджують доходи подружжя (якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів);
- квитанцію про сплату судового збору;
- інші документи, що підтверджують обставини, на які посилається позивач (наприклад, докази роздільного проживання).
Під час війни можуть виникнути труднощі з отриманням деяких документів. Наприклад, якщо свідоцтво про шлюб втрачено, а відділ РАЦС, де воно було видано, тимчасово не працює, можна звернутися до будь-якого іншого відділу РАЦС або ЦНАПу з заявою про видачу дубліката. У разі відсутності інших документів, наприклад, довідки про склад сім’ї, суд може прийняти до уваги інші докази, такі як показання свідків або письмові пояснення сторін.
Цікавий факт: У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, кількість розлучень в Україні тимчасово знизилася. Це було пов’язано як з обмеженням роботи державних установ, так і з тим, що багато пар відкладали прийняття такого рішення через нестабільність ситуації. Однак уже у 2023 році кількість розлучень почала зростати, наближаючись до довоєнних показників.
Скільки коштує розлучення у 2026 році
Вартість розлучення залежить від обраного способу та обставин справи. Якщо ви розлучаєтеся через РАЦС, вам доведеться сплатити лише адміністративний збір. У 2026 році його розмір становить 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На початок року прожитковий мінімум встановлено на рівні 3 028 гривень, тому адміністративний збір становитиме приблизно 1 514 гривень. Ця сума сплачується одноразово при поданні заяви.
Якщо розлучення відбувається через суд, витрати будуть вищими. Судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 1,5 прожиткового мінімуму, тобто близько 4 542 гривень. Однак якщо у справі розглядаються додаткові вимоги, наприклад, про стягнення аліментів або розподіл майна, судовий збір може бути вищим. Наприклад, за вимогу про стягнення аліментів на одну дитину доведеться сплатити ще 0,1 прожиткового мінімуму, а за розподіл майна – 1% від вартості майна, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму.
Крім судового збору, можуть виникнути додаткові витрати. Наприклад, якщо вам потрібно отримати дублікати документів, нотаріально засвідчити копії або звернутися до адвоката. Послуги адвоката оплачуються окремо і можуть коштувати від кількох тисяч до десятків тисяч гривень залежно від складності справи та регіону. У деяких випадках можна отримати безоплатну правову допомогу, якщо ви маєте статус внутрішньо переміщеної особи або малозабезпеченої сім’ї.
Під час війни варто враховувати, що деякі суди можуть надавати пільги з оплати судового збору для військовослужбовців та членів їхніх сімей. Наприклад, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом або мобілізовані, можуть бути звільнені від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з розірванням шлюбу. Для цього потрібно надати відповідні документи, що підтверджують статус військовослужбовця.
Як проходить судовий процес
Судовий процес з розлучення починається з подання позовної заяви. Її можна подати особисто до канцелярії суду, надіслати поштою або через систему електронного судочинства. Останній варіант особливо актуальний під час війни, коли доступ до судів може бути обмеженим. Для подання заяви через електронне судочинство потрібно мати електронний цифровий підпис та зареєструватися на порталі «Судова влада України».
Після подання позовної заяви суд призначає попереднє судове засідання. На ньому суддя з’ясовує позиції сторін, перевіряє наявність підстав для розірвання шлюбу та вирішує питання про можливість примирення подружжя. Якщо примирення неможливе, суд призначає справу до розгляду по суті. Під час війни попереднє судове засідання часто проводиться дистанційно через відеоконференцію, що дозволяє заощадити час та уникнути зайвих поїздок.
На основному судовому засіданні суд заслуховує пояснення сторін, досліджує докази та приймає рішення. Якщо один з подружжя не з’являється на засідання без поважних причин, суд може розглянути справу за його відсутності. Однак якщо відповідач перебуває на передовій або в окупації, суд може відкласти розгляд справи до моменту, коли його участь стане можливою. У таких випадках суд може витребувати додаткові докази, наприклад, довідку з військової частини про місце служби відповідача.
Рішення суду про розірвання шлюбу набирає законної сили через місяць після його проголошення, якщо не було подано апеляційної скарги. Після цього потрібно звернутися до відділу РАЦС для отримання свідоцтва про розлучення. Для цього потрібно подати заяву, копію рішення суду та квитанцію про сплату адміністративного збору. Свідоцтво про розлучення видається протягом кількох днів.
Що робити, якщо один з подружжя за кордоном
Ситуація, коли один з подружжя перебуває за кордоном, ускладнює процес розлучення, але не робить його неможливим. Якщо обидва подружжя погоджуються на розлучення, можна скористатися послугами консульської установи України за кордоном. Консульство може прийняти спільну заяву про розлучення та надіслати її до відділу РАЦС в Україні. Однак цей спосіб доступний лише для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей.
Якщо у подружжя є неповнолітні діти або один з подружжя не погоджується на розлучення, справа розглядатиметься в суді. У такому разі позивач може подати позовну заяву до суду за місцем свого проживання, якщо відповідач перебуває за кордоном. Суд може розглянути справу за відсутності відповідача, якщо він був належним чином повідомлений про дату та час засідання. Повідомлення може бути надіслано поштою або через консульську установу України за кордоном.
Якщо відповідач не з’являється на судове засідання без поважних причин, суд може розглянути справу за його відсутності. Однак якщо відповідач перебуває в країні, з якою Україна не має договору про правову допомогу, суд може зіткнутися з труднощами у повідомленні його про судовий процес. У таких випадках суд може вимагати від позивача надати докази того, що відповідач був повідомлений про судовий процес, наприклад, копію рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Після ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу його потрібно легалізувати для використання за кордоном. Для цього рішення суду має бути засвідчене апостилем або консульською легалізацією, залежно від вимог країни, де перебуває один з подружжя. Апостиль можна отримати в Міністерстві юстиції України, а консульську легалізацію – в Міністерстві закордонних справ України та консульській установі відповідної країни.
Як розділити майно та визначити місце проживання дітей
Розподіл майна та визначення місця проживання дітей – це питання, які часто виникають під час розлучення. Якщо подружжя не може домовитися самостійно, ці питання вирішуються в судовому порядку. Майно, набуте під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, на чиє ім’я воно зареєстроване. Винятком є майно, отримане одним з подружжя у спадщину або як дарунок, а також особисті речі, такі як одяг чи предмети гігієни.
При розподілі майна суд враховує інтереси обох сторін та дітей. Зазвичай майно ділиться порівну, але суд може відступити від цього правила, якщо один з подружжя не дбав про сім’ю, приховував доходи або витрачав спільні кошти на особисті потреби. Під час війни суд також може врахувати обставини, пов’язані з військовою службою одного з подружжя. Наприклад, якщо один з подружжя перебуває на передовій, суд може відкласти розгляд питання про розподіл майна до моменту його повернення.
Питання про місце проживання дітей вирішується з урахуванням їхніх інтересів. Суд враховує вік дітей, їхні стосунки з кожним з батьків, умови проживання та можливість забезпечення належного догляду. Зазвичай діти залишаються з тим із батьків, з ким вони проживали до розлучення, але суд може прийняти інше рішення, якщо це відповідає інтересам дітей. Під час війни суд також може врахувати обставини, пов’язані з безпекою дітей. Наприклад, якщо один з батьків проживає в зоні активних бойових дій, суд може визначити місце проживання дітей з іншим батьком, навіть якщо до цього вони проживали разом.
Аліменти на утримання дітей призначаються судом у розмірі, який забезпечує їхні потреби. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наприклад, у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2 563 гривні, тому мінімальний розмір аліментів становитиме 1 281,5 гривні. Однак суд може призначити більший розмір аліментів, якщо один з батьків має високий дохід або дитина має особливі потреби.
Розлучення під час війни – це складний процес, який вимагає уваги до деталей та терпіння. Однак, дотримуючись чітких інструкцій та враховуючи особливості законодавства, можна пройти цей шлях з мінімальними втратами. Важливо пам’ятати, що кожна ситуація унікальна, і те, що підходить одній парі, може не спрацювати для іншої. Тому варто звертатися за консультацією до юристів, якщо виникають сумніви або складнощі. Головне – не залишатися наодинці з проблемою та шукати шляхи її вирішення, навіть у найскладніших обставинах.
